06/12/2023
Яка радість, який рай, іде Святий Миколай…
Миколай Чудотворець - один із найшанованіших святих у православ’ї. Його вважають покровителем сиріт, бідних, хворих, мандрівників, військових та ув’язнених. Вважається також, що цей святий став прообразом Санта-Клауса. День пам’яті чудотворця - у грудні, але за новим церковним календарем дата свята зсувається.
Отож, тепер українці святкуватимуть День святого Миколая 6 грудня (замість 19 грудня, як було раніше). 2023 року цей день випадає на середу. За традицією, проти цієї ночі Святий Миколай залишає чемним дітям подарунки під подушками. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями та вкидають їх у поштову скриньку, або кладуть на вікно. Відтак, чемні знаходять під подушкою подарунок, а неслухняні — прутик. Ця різка слугує своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою та виправитися.
Миколай Мирлікійський був багатою людиною та дбав про бідних людей тих часів. Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якби їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями. Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно в кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали, хто їм закидав це золото.
Щодо подальшої долі традиції з подарунками, то, ймовірно, вона пішла з середньовічної Німеччини, де напередодні свята Миколая батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи в панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняним дітям клали в’язку різок. Вважалося, що імена тих, хто гідний чи не гідний подарунка, записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. Вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в’їжджав у Єрусалим напередодні Розп’яття.
У деяких країнах Святий Миколай має також інших супутників. У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки. У Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і янгол: кожен із них має книгу, де занотовуються добрі й погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. У Голландії діти вірили, що святий щороку приїжджає до Роттердаму на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в’їжджав у місто на коні в супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят, — у червоному убиранні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.
Із часом діти почали писати листи святому, у яких перелічували добрі справи, просили пробачення за погані й писали, який саме подарунок хочуть отримати.
Із Німеччини звичай розповсюдився на сусідні країни — Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки він, ймовірно, перейшов на українські землі. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під Річчю Посполитою.
У Західній Європі, у часи Реформації, коли засуджувалося шанування святих, у протестантських країнах святий Миколай був замінений новонародженим Ісусом, відповідно, подарунки, саме від його імені, стали даруватися на Різдво Христове. З приходом Контрреформації, традиція дарувати подарунки від імені Миколая відродилася, однак, була вже міцно прив’язана до Різдва.
Миколай Чудотворець, або, як його ще називають, Миколай Угодник, багато в чому допомагає, тому моляться і просять його багато про що. Святий ніколи не відмовляє в допомозі, якщо молитва буде щирою.
Святий Миколай захищає від неприємностей у дорозі, допомагає в разі голоду і хвороб, сприяє вдалому заміжжю і приносить добробут і достаток у сім’ю. Крім цього, святого вважають і покровителем засуджених - він допомагає їм повернутися на праведний шлях. Також Миколай Чудотворець покровительствує мореплавцям - він кілька разів повертав до життя загиблих моряків.
У свято традиційно йдуть до церкви, щоб помолитися святому, вітають одне одного і роблять подарунки. Батьки просять про захист своїх дітей, скільки б років їм не було.
Вважається, що цього дня слід повернути всі свої борги, щоб привернути у своє життя достаток, а дівчата у чудотворця можуть вимолити вдале і щасливе заміжжя.
У цей день суворо заборонено лаяти дітей, особливо маленьких; не можна ображати старих, тварин, тих, хто слабший; не слід відмовляти в милостині; не можна робити прибирання, займатися рукоділлям і важкою роботою, брати або давати гроші в борг, навпаки, потрібно повернути всі свої борги, щоб наступний рік провести в достатку. Наші предки вважали, що святий Миколай покарає кожного, хто зробить поганий вчинок, і не лише в день його пам’яті.
Зараз у час війни, усі акценти змістилися. Так, звичайно, ми звертаємся з проханнями до Святого Миколая, але щиросердно просимо нашої ПЕРЕМОГИ, миру в Україні, здоров’я і стійкості нашим захисникам – воїнам, які зараз на передовій тримають над нами те мирне небо, під яким від хати до хати ходить у цей день Святий Миколай, обдаровуючи чемних діток, підтримуючи хворих і нужденних, надихає усіх своїми благодіяннями, вселяє надію, зміцнює віру та сподівання на наше світле, мирне, щасливе майбутнє.
Підготовлено за матеріалами Інтернет-видань, ілюстрація з мережі Інтернет
