16/05/2023
Slipknot завжди вміли вразити слухача різної аудиторії. Інакше як пояснити, що кожна наступна платівка настільки відрізнялася від попередньої, що було просто неможливо впізнати одного й того ж виконавця.
Альбом справді у багатьох аспектах відрізняється від попередніх релізів, проте несе багато класичного для гурту, практично за всіма складовими, і при цьому видає великий набір композицій, які легко забираються в особисті топи колективу, що заповзають у сет-лист концертів, які залишаються в голові слухачів.
Після прослуховування, особливо першої композиції, залишається відчуття, що Slipknot змінилися - саме це відчуття дозволяє при повторних заходах підійти до матеріалу з вірного боку.
Перш за все, заслуга звичайно групи, що написала такі різноманітні композиції, але важливо відзначити, що відбулася зміна продюсера з вічно брутального Рубіна на Дейва Фортмана, що працює зазвичай у менш важкому сегменті альтернативи. Це допомогло розкритися Корі Тейлору, що бризкає багатством вокальних можливостей по всьому альбомі. Ще вивело на новий рівень гітарну складову – вже в другій, за рахунком, композиції ви оціните цілі блоки, побудовані на багатошарових, цікавих рифах із перкусією – гітаристи напружуються як ніколи.
Звучання саме по собі не зазнало метаморфоз, оцінка: трохи різкіший звук гітар, що виводить їх уперед, але не загороджує ритм секцію, відділення від загального звучання вокалу для ще більших акцентів на можливостях співака, підкреслені перкусії як головна відмінна якість команди на сцені, ну і головне – всі зміни вкладаються у появу елементів альт-року, близького до продюсера.
Пізнаємо музику разом з Vinyl Rat 🐀
Платівка в наявності 🔥
👉 пишіть в дірект для замовлення.
👉 завітайте в наш магазин.
